Норпсилоцин – це сполука, структурно схожа з псилоцином, основною хімічною речовиною, відповідальною за психоделічні ефекти “чарівних грибів”. Вчені виявили норпсилоцин у 2017 році. Через кілька років команда розробила синтетичний метод для виробництва цієї сполуки та інших незначних хімічних речовин “чарівних грибів” для подальших досліджень. Вони провели перші біологічні тести норпсилоцину і з’ясували, що він може бути навіть потужнішим, ніж псилоцин.
Ця стаття досліджує норпсилоцин, його наукове відкриття, що говорить нам наука сьогодні, і що ми ще не знаємо про цю захопливу психоделічну речовину.
Що таке норпсилоцин?
Норпсилоцин (4-гідрокси-N-метилтриптамін, 4-OH-NMT) був відкритий доктором Клаудіусом Ленцем у Німеччині в Інституті Ганса Кнелля у 2017 році. Відкриття стало результатом аналізу численних алкалоїдів, знайдених у грибах, що містять псилоцибін.
Дослідники вважають, що норпсилоцин є побічним продуктом іншого алкалоїду “чарівних грибів” – баеоцистину. Це означає, що при метаболізмі баеоцистину організм перетворює його на норпсилоцин.
Існує певна дискусія щодо того, чи є норпсилоцин психоактивним. Алкалоїд демонструє цікаву активність у лабораторії, але поки невідомо, чи підтвердяться ці результати у моделях на людях.
Джерела норпсилоцину
Дослідники виявили норпсилоцин у дуже малих кількостях у грибах виду Psilocybe cubensis. Після початкового дослідження доктора Ленца, норпсилоцин не був знайдений в інших рослинах чи видах. Проте вони вважають, що норпсилоцин утворюється після перетравлення організмом природних джерел баеоцистину, який міститься у виявлюваних кількостях у кількох видах “чарівних грибів”.
Дослідники вважають, що баеоцистин є “проліками” норпсилоцину, тобто коли його споживають, організм метаболізує його у активну форму, норпсилоцин.
На сьогодні єдиним відомим джерелом баеоцистину є гриби, що містять псилоцибін. Мікологи виявили баеоцистин у кількох родах грибів по всій Північній та Південній Америці в невеликих кількостях, включаючи:
- Psilocybe
- Conocybe
- Panaeolus
- Gymnopilus
- Pluteus
- Inocybe
У 2020 році дослідник доктор Александер Шервуд з Інституту Usona опублікував метод синтезу кристалічних форм норпсилоцину, що відкрило двері для глибшого вивчення.
Хімічна структура та активні механізми норпсилоцину
Норпсилоцин є триптаміном, що характеризується індольною системою – бензольним і пірольним кільцем – з доданою 2-аміноетильною групою у третій позиції. Норпсилоцин ідентичний псилоцину, але не має додаткової метильної групи, що змінює його форму і, ймовірно, впливає на його психоактивність.
Дослідження доктора Шервуда вказують на те, що норпсилоцин є потужним агоністом рецепторів 5HT2A. Рецептор 5HT2A є частиною серотонінової системи і знаходиться в областях мозку, пов’язаних із пам’яттю, когнітивними функціями та психоделічними ефектами. У той час як псилоцин є частковим агоністом, норпсилоцин майже повністю відповідає цим рецепторам.
Афінність норпсилоцину до 5HT2A в контрольованих лабораторних умовах викликає інтерес, але вчені повинні провести подальші дослідження. Початкові тести норпсилоцину на мишах не показали психоактивних ефектів, і даних по людях поки немає.
Юридичний статус норпсилоцину
Норпсилоцин – відносно новий похідний, і його психоактивність не підтверджена. Ці фактори, ймовірно, сприяють тому, що він не є контрольованою речовиною у США або будь-де у світі.
Однак, норпсилоцин технічно є аналогом (подібною сполукою) псилоцибіну. Це робить можливим, що федеральне законодавство, таке як “Акт про аналоги” у США, може створювати юридичні проблеми для тих, хто намагається продавати пов’язані продукти.
Висновок
Норпсилоцин – це нещодавно виявлена хімічна сполука, тісно пов’язана з псилоцином, основним активним інгредієнтом “чарівних грибів”. Хоча дослідники виявили норпсилоцин у невеликих кількостях у грибах, що містять псилоцибін, його психоактивні ефекти на людину досі невідомі.
